ПЕРЛИНА СТЕПУ
I
Не треба, не треба
Не тре більше суму,
Не треба не згадуй
Про те що в кишенях дірки
Для мене і тебе
Створили цю землю і небо
Для мене і тебе
У небі сяють зірки
П.
Я чув, я чув – в середині голос її лунав
Я знав, я знав – так може співати тільки вона
II
Хай кажуть - далеко
Не слухай – близько, близько
Щастя тут поруч
Ти носиш щастя в собі
Ти в собі носиш степ
Степ то є твоя колиска
В безкрайнім степу
Немає місця журбі
Догорає багаття дня
Навпроти Сонця на сході перша зоря
Мерехтить, сивий степ шелестить
Босі ноги гріє земля
I
П.
------------------------------------------
ЯРИЛО
I
Поливала осінь золотим дощем
І холодний вітер взимку небо рвав
Тільки я від ранку й до темна
Від Ярила сонечка чекав
П.
Розтопи Ярило мури крижані
Розфарбуй зеленим світ по небокрай
Подаруй мені ярило веселкові сни
Дай тепла мені Ярило, дай!
II
Порятує мене променем Ясне
Полікує теплим подихом трава
І залишиться позаду все похмуре й зле
Те що принесла з собою нам зима.
П.
------------------------------------------
КАРПАТИ-БЛЮЗ
I
В серпневу ніч дерев скрипучі голоси
Розвіють сни, невдаху виженуть на дах
Йому в волосся вчепляться вітри
І він підвість зелені очі до гори
Туди, де чорна – Черемош ріка
Руйнує тишу скелі береги
Тече скрізь гори, долі і часи
Свої роки вплітає до вінка
П.
Він полюбив мости, співав про небеса
Уходив у ліси, губився у містах
Та саме про ліси, а не міста, чомусь
Нагадує йому мелодія проста –
Карпати-блюз
II
В серпневу ніч рука потягнеться сама
До мундштука, маленькій вогник сірника
Замерехтить і на єдину мить
Освітить сум в зіницях хлопака
Той позіхне, присяде біля димаря
І разом з ним буде смугастий кіт
Дивитись як у пеклі ліхтаря
Метелик свій закінчує політ
П.
III
Він дрібку солі завжди тримає у руці
Насіння волі повільно тягне до землі
Блукання степом думки закручує у вир
В міських тенетах невдасі так бракує гір
П.
------------------------------------------
ЧЕРВОНЕ СОНЦЕ
I
За обрій сонце
Червоне сіло
Відкрий же ж віконце
Моя мила
Я стану по-під тином
Сховаю обличчя в листя
За тим лише прийду
Щоб мовчки дивиться
II
Аж раптом голос
З віконця чути
Сьогодні, мій любий,
Нам разом бути
Чекав ти довго
Мене не скривдив
Тебе одного люблю
Лише до тебе прийду
III
Навіщо я тебе чекав?
Солодкі гумки купував
Навіщо стоячи під тином
Свій вільний час я марнував?
Навіщо ти мені здалася?
Я мав таких як ти гарем
Навіщо ти прийшла до мене
Зі своїм батьком
КОВАЛЕМ!?
------------------------------------------
СЕЗОН ДОЩІВ
I
За стінами вода велика
Мій мачур спить й тихо мурлика
П.
Вікнами, вікнами, вікнами дивляться в світ
Стелями, стелями, стелями стелять дощам
Вулиці, вулиці, вулиці міст
Хвилями, хвилями, хвилями
Навпростець в океан
II
Ллю в унітаз обридлу бражку
Пхаю листа в порожню пляшку
П.
------------------------------------------
МАРУСЯ
I
Довго Маруся руками махала
Тільки лелекою так і не стала
В небо стрибнула вона з поліниці
Повідбивала білі сідниці
II
Білі сідниці Маруся відбила
Та на їх місці виросли крила
І відтепер вона все літає
Крила ходити їй заважають
------------------------------------------
КОНТАКТ
I
Земля біжить від п'яних ніг
І розум рветься із-за грат
Я знов виходжу на контакт
Рукою помахав з Землі
П.
В небо
Я тут – долі
Махніть зверху і ви рукою мені –
Мало від вас треба, - явіть себе
Мені так сумно без вас
II
Стою і впасти не боюсь –
Моєї величі часи
У пляшку наче в телескоп
Підбитим оком подивлюсь
П.
III
Проснеться ранок у вікні
В руці тремтить желе води
Все як завжди, - лише чорти
Гуляють в карти на столі
І я побачу уві сні,
Як десь у неба глибині
Якась істота так - як я
Дарма гукає до Землі
П.
------------------------------------------
