Реєстр виступів
Перші закордонні гастролі (оповіданнячко у форматі doc)
-------------------------------------------
Біографія більшості рок-гуртів (і нашого також) виглядає приблизно так:
A, B, C.......Z зібралися в 19(20)... році на квартирі в В. Побринькали на гітарах і самограйці та вирішили назватися РОК-ГУРТОМ. Зіграли в якомусь підвалі перший концерт – всім друзям ДУЖЕ СПОДОБАЛОСЯ. Наскладали ще пісень, стали лауреатами декількох провінційних фестивалів, час від часу траплялося виступити в клубі (іноді навіть в інших містах).
Згодом В спився / здовбився / оженився (потрібне підкреслити) і помер / потрапив до буцегарні / психушки (потрібне підкреслити). А посварився з С бо той „нічого не розумів в музиці і погано грав на гітарі”. С покинув гурт і зробив інший проект і продав 100000000 дисків зі своїм першим альбомом. На місця В і С прийшли інші музиканти, які також пішли – і так декілька разів, аж поки з буцегарні / психушки / не повернувся В. Він не пив, не курив і взагалі став дуже доброю, розумною (коротше нудною) людиною. Дивлячись на нього всі члени гурту разом перестали пити курити і вживати наркотики і тепер працюють над новим альбомом.
ЩО МОЖЕ БУТИ НУДНІШИМ ЗА ІСТОРІЮ РОК-ГУРТУ?!
Для тих хто хоче більше знати про суворі будні героїв рок–н-ролу ;) пропонуємо мозаїку з медійних нарізочок та наших (і не тільки) спогадів про деякі навколомузичні події.
-------------------------------------------
...Кажуть, що в старі радянські часи назви новим видам продукції просили давати поетів. За легендою, це Павло Тичина придумав назвати вино «Оксамит України», а Максим Рильський — «Сонце в бокалі» і «Перлина степу».
Максим КАРАСЬ. Про супчик «Бляха-муха»
-------------------------------------------
...Колись ми збиралися виступати на фестивалі „Червона Рута”...Чи 96-й, чи 97-й, десь так... Зібралися на квартирі одного київського рок-музиканта, якого звуть Сергій. І почали вигадувати назву. Мені, як я пам ' ятаю, попалася на очі пляшка з вином, яке називалося „Мадера”. Я сказав – „Мадера”. А потім – „О, „Перлина Степу”!”
Але Олег стверджує, шо то був він. Ну, хай буде так. Я „не претендую на авторство”.
Ярко
Усе було так, як каже Ярослав, тільки назву запропонував Чіпполіно. Це було на квартирі в Утвіка, гітариста та фронтмена панкового гурту "7Б".
Дьома
-------------------------------------------
"Перлина степу"(Київ)
Олег (Борода) Нікішов, вокал: "Перлина степу" вже є, мабуть, років вісім. Широко відома у вузьких колах київського андеґраунду, але тепер завдяки "Ляльці", сподіваюся, проб'ємо... тобто ми хотіли зробити "трах...нах...вест..." (оцей прорив на Захід). Ми давно про це мріяли. Наш склад: Дмитро Гладун (лідер-гітара, аранжування, автор більшості пісень), Ярослав (Сява) Ковалець (бас, автор пісень),Олександр Охрімович (ритм-гітара), Рома Ричков (барабан), Міла Мініна (скрипка), Олег Халахур (директор) і я, Олег (Борода) Нікішов (вокал). Про фестиваль? Звісно, я збрешу, якщо скажу, що не хочу побувати в Дубно на фесті. Плюс це нагода засвітитися ще бодай один раз в "Ляльці" із тим, щоб тут "якорнутися" і вже приватно без конкурсів та журі приїжджати та дарувати Вам гарний настрій, львів'яки, ми Вас любимо! Атмосфера "Ляльки"? Чудова! Я хочу сказати, що я Вам заздрю, що маєте такий андерграундовий руховий клуб, бо в Києві є ще "Барви", де ми іноді виступаємо, "Остання Барикада", можливо, скоро відкриється. А завтра ми їдемо на "Мазепа-фест" у Полтаві. Назва? Коли ми всі закінчували університет, кожен із нас щось там побринькував, щось писав, потім ми якось згрупувалися, саме напередодні "Червоної Рути", тож, треба було нам якось назватися. Я собі подумав і вирішив: "Муха в супі". Стоп. Муха в супі є, як і жаба в дирижаблі, це не цікаво. А потім - стоп! У нас є гарне, файне українське вино! Чудове і стовідсоткове. От так ми і з'явилися. На усіх фестивалях та конкурсах нас завжди "бортували", сподіваюся, "Лялька"; цю традицію змінить".
Я би не була аж такою самовпевненою, хоча заздрю гіпер-оптимізмові Бороди, з якого він так і "гіпер-пре".
Мрія ТИТАРЕНКО. “Тарас Бульба” (Частина IХ)
-------------------------------------------
...Перший виступ? Всі дуже сильно хвилювалися, і вирішили підготуватись до виступу. Зміцнити нервову систему міцними напоями. Пили все: горілку, крєпльоноє віно з пакета, „Славянскоє”. І, навіть, я пив самогон. Він був в групи „Цирроз МК”. Я ще й самагону випив з Даймондом. Потім повилазили на сцену. А у Олєга була якраз травма. Він підвернув ногу... чи обидві ноги (за декілька днів до того він бігав за горілкою, стрибав з паркану і підвернув собі ноги). Під час виконання пісні „Лягай!”, в самий експресивний момент, він просто взяв і ліг. І співав вже з лежачого положення. А ліг він не просто так, а тому, шо надмірна кількість алкоголю спричинила погіршення ситуації.
А коли ми на слідуючий день приїхали узнавати результати, жюрі нам сказало: „Так, група з дуже експресивним вокалістом, але здається, шо в хлопців не були настроєні гітари”. (Тому що гітаріст Даймонд запізнився на пів такту і всю пісню так і ковбасив).
Ярко
-------------------------------------------
...Репетирували на заводі "Електронмаш", на Васильківській. Жахливий, зруйнований завод. Конструкторське бюро, завалене папками та кресленнями. З вибитими вікнами. Десь на четвертому, чи п'ятому поверсі. Були барабани, раздолбані, відсирілі. Протікав дах. Була діжка з пальмою. Усі ходили пісяти в цю діжку. І усім дуже подобалося. Рома Ричков не репетував, що в нього погані барабани. Ковбасив на тому, шо було... А в кінці коридору - "країна контрастів" - репетирував саксофоніст якийсь. Чи - саксофоністКА. Гарні давала рулади, а ми...
Дьома
-------------------------------------------
...Суботнього сніжного вечора 24 листопада відбувалася презентація книги "Істина і мед" Андрія Бондара, Петро Мідянка дивував нас усіх своєю поезією. Юрій Іздрик, калуський поет, прозаїк та культуролог, презентував чергове напрацювання концептуального журнального проекту "Четвер", переглянувши який, я знайшла нові публікації Юрія Андруховича, Світлани Пиркало та інших сучасних українських авторів.
Презентації та літературні читання проходили на тлі виставки Уляни Мельникової та Валерія Бондара. Картини представляли собою крейдяну пастель та комп'ютерну графіку. Бажаючі могли придбати будь-яку роботу для своєї колекції.
Упродовж цих двох днів справжня українська музика груп "Рутенія", "Калєкція", "Мертвий півень";, "Вій" та "Перлина степу" завершувала літературні читання.
Тому з упевненістю кажу, що така неординарна подія, як презентація збірок альтернативної поезії, зацікавила як справжніх українських літературоманів, так і любителів.
Вікторія Падалко. „ Альтернативна поезія – барикада на шляху «шароварної» культури ”. www.web-standart.net
-------------------------------------------
... Рок-музикант, це, взагалі, не музикант. Це - шаман. Нє, ну естетські гавьонні пісні ми записуємо. Рок-музика - це обмін енергетикою. Так... Я ж енергетичний вампір!
Дьома
-------------------------------------------
…DJ Мартинюк вивів на сцену гурт „ Калєкція ” – харківський , але більш принципово україномовний , ніж деякі львів ' яни , з його піснями на тексти Антонича , Жадана , Скиби , Романа Малка .
Далі виступили запальні кияни - гурт "Перлина степу" та харківський гурт "Анно Доміні", які познайомилися тільки на презентації , але так сподобалися один одному , що завершили вечір незабутньою спільною імпровізацією на теми "Чом ти не прийшов" та "Червона рута".
NatalkaZ. „ Презентація Альянсу у Львові ”. www. alliance.maidanua.org
-------------------------------------------
На перетині музичних шляхів у Ляльці
Відкривайте рипучі двері в футлярі своєї душі , спраглої за дієзами і бемолями , ре мінор і фа мажор . Бо ключі, все одно вже віднайдено. Скрипічні і басові. Принаймні три.
На львівській презентації Майдану ( http://maidanua.org/static/news/1126010255.html ) було багато музики. Музики не попсової, альтернативної. Кому яка термінологія до вподоби. Музика, що вимагає вслухатись, примушує почути і зрозуміти. Музики клюбної. Бо блукаючи простором, вщент заповненим, як довірливо вірять співгромадяни, комерційно виправданою розжовано-приторною попсою, лише в цих оазах даєш відпочинок і насолоду вухам, а душі роботу.
Наразі львівський андерграундний клюб "Лялька", що є добре знаним далеко за адміністративними кордонами рідного міста. Виступ у ньому музиканти вважають за честь.
Для частини глядачів, зокрема для мене, це перше знайомство з трьома цікавими групами. Та й деякі учасники культурної програми вперше зустрілись на презентації Майдану, з чого під час виступів експромтом народився цікавий дует.
"Калєкція", (м. Харків), "Перлина степу", (м. Київ), Anno Domini (м. Харків).
Більшість знайомих, відчувши алергію на респектабельність і одноманітність великих концертів, останнім часом шукають по клубам подібні групи. І знаходять їх вельми цікавими. Тому, якщо скромна персона автора, збільшить кількість прихильників цих команд, автор може сміливо ставити надувний пам'ятник на батьківщині героя. Чому надувний? Щоб можна було здувати якщо, докучатиме пихатістю.
Альянс Майдан настільки полонив живий виступ музикантів, що Майдан вирішив започаткувати перманентну (себто до переможного кінця) громадянсько-меломансько-споживацьку акцію "Брехати не гарно!", що визрівала вже тривалий час і буде спрямована на тотальне упослідження тих, хто того вартий, бо не засвоївши своєчасно в дитинстві вищенаведене правило хорошої поведінки, намагається пудрити нам мізки і підло юзати вуха - тобто фонограмщіків (фонограмщікі, бійтеся!).
Міські менестрелі - "Калєкція". Захоплює в першу чергу текстами. Поезія Антонича, Скиби, Жадана, вокаліста Гени М'ясоєдова. Діти асфальту, співці робітничих кварталів. Примушують вдихнути аромат слова, дослухатись і почути про що намагається розповісти кран на кухні і дерево під вікном. Відображення облупленої стіни у калюжі. Побита бруківка і зім'ята пачка цигарок. Жебрак на розі вулиці і обдерті коти під дверима. Запітніла пляшка пива в руках і обмочена підворітня. Сусід в під'їзді. Чарівна месткиня по телефону. Син, що повернувся з прогулянки. Коханка, що пішла назавжди. Міський вокзал, потяг Харків-Львів.
Не нудний пост-панк, як характеризують "Перлину степу". Відчайдушна щирість, віртуозна безпосередність, з якими співає Олег "Борода" Нікішов. З непідробним акторським задоволенням, доповнює виконання пісень створюваними ним образами. Витончена мімікрія. Динамічне пересування по сцені. Обличчя, що здатне на неймовірні гримаси. Можливо дивне враження, як комусь буде видаватись, присутність етно-мотивів в шалено драйвовій музиці "Перлини".
Присмак українського села в панківських акордах.
Країна, де віднаходяться мрії, кимось давно залишені, а може і власні,
полишені в пасивах пам'яті - "Anno Domini". Акварельний натяк, за яким
домислюєш цілісність образу. Скільки відтінків може мати плескіт дощу?
Скільки полутонів у сопілки вітру? Ніякого компромісу із смаком, з художнім
сумлінням. Рафінована, інтелігентна, елітарна музика. Талант і
аристократичність духу. Надмір романтизму. Всезаповнююча лірика. І терпка, з присмаком плинності часу, пронизлива мелодика, від якої щемить серце гіркотою невтіленої мрії.
Залишайтесь з нами!(с) Далі неодмінно буде.
Kotyjabluko. www.maidanua.org
-------------------------------------------
...Живий струмень вносили гурти, ще недостатньо розкручені, аби потрапити до зірок, зокрема “Перлина степу” (Херсон) – їх натхнення та оригінальність запам'яталися незважаючи на лишень 2 виконані композиції.
„Кобзар форева forever ”. Источник - группа "ЧЕКА"
-------------------------------------------
